Чому українці раніше не спілкувалися українською мовою?

Чому ми раніше не спілкувалися українською мовою?
Чому ми раніше не спілкувалися українською мовою?

Багато віків наша мова майже не існувала: їй не давали розвиватись, зневажали, забороняли нею спілкуватись. Тоді можна було зрозуміти чому українська мова трималась нестабільно, чому нею не розмовляли, але зараз?



Ми – незалежна країна зі своєю національною мовою, яку тепер майже весь світ вважає милозвучним та надзвичайно гармонійним засобом спілкування, і тепер потребуємо в скликанні спілкуватися рідною мовою? На щастя, вже ні!

українська мова2

Раніше суспільство зовсім не придає уваги тому, що наша мова потроху вмирає, стає все рідшою і рідшою. Великий відсоток людей нашій країні спілкувався виключно російською і не міг навіть вимовити українською ані слова! Що сказало б наше попереднє покоління? Хіба заради такого сумного фіналу вони передавали наш скарб з покоління в покоління? Хіба заради цього вони так довго тримали в історії українську мову, захищали її та відстоювали, щоб зрозуміти, що з часом вона так безслідно зникне… А загалом, до речі, до цього і йде. Йшло. Поки не сталася глобальна подія, яка сколихнула увесь світ, об’єднала український дух. Нагадала, що ми сильна нація! Люди, масово згадали історичні здобутки, ше більше полюбили рідну мову. Із задоволенням нею спілкуються, привчають підростаюче покоління нею спілкуватися та спонукають й інших їх наслідувати. Але є й такі, що взагалі вважають, що російською спілкуватись набагато солідніше та прогресивніше, показуючи цим, що їм абсолютно байдуже, де та в якій країні, вони живуть. Русизми, замінники українських слів походженням з іноземних мов, що так було модно до сьогодні, це все й є головними чинниками втрати мовного скарбу, як надбання нації, її культури та цінності.

А політика? А про політику можна і не казати, тут й так все зрозуміло.
Політичні шоу, що вкрай заполонили наші думки та усі засоби масової інформації несуть за собою сенс підвищення рейтингів певних політичних фігур, що звуться елітою, та то ж не еліта, а еліта словесного та мовного парадоксу.

Особливе жахіття у сенсі мовного збереження є спостереження повного, або часткового не володіння державною мовою перших осіб держави… Це взагалі окрема стаття для роздумів та міркувань.. але ж не про це. Історія з часом проковтне ці непорозуміння, бо все ж таки є ті, кому дорогі цінності та надання нації, вчені, історики, педагоги, нарешті інтелігенція. Саме вони є представниками та носіями мовного надбання, є головним супротивом до заходів можновладців, спрямованих на руйнування гармоній, мелодійності, ніжності, кольору, та веселкової милозвучності нашої, української мови.

Дивлячись на наші голови правління, і не дивно, що український люд так відноситься до рідної мови. Спочатку самі б хоч трошки навчились правильно вимовляти українські слова, а не робити з себе посміховиськ. Абсолютно неприпустимо мати таких керуючих країною, що, мабуть, навіть і не розуміють про що вони сповіщають народ, дякуючи турботливим редакторам, які створюють текст до звернення українського суспільства. Це зовсім не те, чого прагнули загиблі козаки, патріоти, письменники та поети того часу, зовсім не те, чого очікував побачити в майбутньому тогочасний народ. Вони померли з надією удосконалити, розширити, звільнити рідну мову, поважати її та нею, хоча б, користуватись. Це добре, що рідна мова інколи з’являється у телевізійних програмах, шоу, новинах, тим самим нагадуючи, яка мова є головною в нашій країні.

Я маю надію, що ця стаття вас на щось наштовхнула, відкрила вам очі в реальність, дала вам відчути проблематику нашої сучасності. Спілкуйтеся рідною мовою, зрозумійте де ви живете, пам’ятайте, що Майдан з вами! Відчуваймо, хоча б, маленьку часточку духу справжнього патріотизму, відчуйте смак мелодійності рідного щебетання! Закликаю! Слава Україні!

українська мова3