Останній урок залишиться позаду, випускний готує життя попереду

Останній урок залишиться позаду, випускний готує життя попереду
Останній урок залишиться позаду, випускний готує життя попереду

Сучасне життя – це нескінченні перегони за виживання, адже кожен, прийшовши у цей світ, повинен встигнути і посадити дерево, і побудувати будинок, і народити та поставити на ноги дітей. Діти – це наше майбутнє, а тому всі адекватні батьки ладні заради щасливої усмішки власного чада зробити усе можливе, а часом навіть і неможливе.



Спершу малюка ведуть за руку в дитячий садок з обов’язковими благодійними внесками, фондами і, звісно ж, випускними вечорами, потім вступають до початкової ланки школи і випускають з неї, потім – вступають чи переходять до середньої ланки школи знову ж таки з випускним вечором і нарешті – вступ до старшої школи і останній випуск – випуск у доросле життя.

Випускний вечір – найочікуваніше свято не лише для цьогорічних випускників, а й для їхніх мам, тат, бабусь, дідусів, як, власне, й усіх родичів.

Традиція з розмахом відзначати випускні вечори сягає своїм корінням глибоко: блиск святкового одягу й розкішні ошатні зали були характерними ще за часів Петра І. Однак, ці традиції змінювались.

Так, зокрема, після революції 1917 року випускні бали опинились під забороною як буржуазна забава і пережиток минулого. Та за деякий час випускні в школах таки відновили. Відновили й започаткували вальс випускників, який розбавляли традиційними для того часу танцями. Чергове святкування випускного перервала Велика Вітчизняна війна: безтурботна молодь, відтанцювавши вечір і зустрівши світанок, змушена була йти воювати. Так невесело розпочалось для них доросле життя.

Війна, на щастя, скінчилась, і в навчальних закладах стали потихеньку відроджуватись «проводи» шкільного життя. Проте, якщо раніше це був справді шкільний бал, то нині – це змагання за звання бути кращими в усіх аспектах: для дівчат це ексклюзивні сукні від відомих кутюр’є (і бажано не в одному екземплярі: одна для урочистої частини і щонайменше одна для неофіційного ресторанного святкування), зачіски, макіяж, на які записуються ще в листопаді; для хлопців – брендові костюми, взуття, краватки… І це лише одяг!

Батькам випускників завжди несолодко, адже, окрім придбання ексклюзивного одягу, вони прагнуть організувати для дітей найкращу, найдорожчу феєрію. Сьогодні уже нікого не здивуєш кульками, які випускають випускники із побажанням щасливого й успішного майбутнього, небесними ліхтариками і палубою прогулянкового теплохода, з якого несамовито лунає музика.

Сьогоднішні батьки для своїх чад винаймають фотостудії з двома-трьома індивідуальними фото сесіями для створення випускного альбому, сплачують за лімузини, замовляють чи винаймають цілі готельно-ресторанні комплекси, запрошують найсучасніших ведучих, модних ді-джеїв, організовують найрізноманітніші шоу: мильні дискотеки, танцювальні майстер-класи від відомих хореографів, бо ж переконані, що випускний має запам’ятатися на  все життя.

Організацією випускного вечора зазвичай займаються активні мами-домогосподарки, які не завжди мають лік грошам, бо ж у родині звикли виконувати функцію «красивої», якій практично все по кишені. Якщо пропозиції таких мам не приймаються більшістю на батьківських зборах, вони ображено закидають фрази про те, що решта просто не любить своїх дітей, про те, що хто, як не вони, зможуть витратити час на поїздки  у пошуках ресторану, клубу, домовитись, і т.д. і т.п. А тому більшість, аби дитина не виглядала білою вороною, погоджуються на все, хоча позаочі й обговорюють не завжди раціональні пропозиції та дії батьківського активу.

Батьки цьогорічних випускників почали підготовку до дитячого свята завчасно: ще у вересні домовились про ресторан і все, що з ним пов’язано. Однак, на жаль, наша держава переживає не найкращі часи. Прибутки українців зовсім не збільшились, на відміну від курсу зловісного долара й цін абсолютно на все. Крім того, жоден із дорослих не може бути впевненим у завтрашньому дні, у тому, що його не скоротять на роботі, чи, не приведи Господи, хтось із рідних не захворіє.

Не складно зрозуміти, що за гроші, витрачені за одну святкову ніч, може зо два тижні, а то й більше прожити середньостатистична родина з чотирьох осіб, можна придбати ліки для постраждалих в АТО, які ціною власного життя захищають мир і спокій кожного з нас, захищають державні кордони.

А як взагалі бути батькам-переселенцям, які ледь-ледь зводять кінці з кінцями. Виходить, для їхніх дітей ворота в свято під промовистою назвою «Випускний» наглухо зачинені. Як бути тим, у кого прибуток нижчий від середнього, або як бути мамам-одиначкам? І чи взагалі святковий настрій буде у тих дітей і батьків, які чули постріли «градів», переховувались в бомбосховищах і бачили зруйновані будинки, вулиці, зруйновані долі й втрачені життя?! Чи не нагадуватиме це все «святкування під час чуми»?

Ні, відмовлятися від випускного вечора не варто, адже це, дійсно, символічний перехід у доросле життя. Але, можливо, необхідно на офіційному рівні прийняти рішення про проведення лише урочистої частини свята, залишивши прощальний вальс у стінах школи, останній урок, останні слова вдячності батькам і вчителям, останнє напутнє слово від класного керівника, започаткувавши патріотичний ланцюг єднання випускників 2015 року.

В умовах нашого сьогодення це був би найбільш правильний вибір. Це був би випускний без гучних гулянок, однак він би так само запам’ятався на все життя.

 Автор: Юлія Сергієнко

Останній урок залишиться позаду,  випускний готує життя попереду
Останній урок залишиться позаду, випускний готує життя попереду