Пити чи не пити? Дослідження питної води

Яку воду краще пити?

Пити чи не пити? Дослідження питної води
Пити чи не пити? Дослідження питної води

Сич Ольга



Проблеми чистої питної води турбують усіх жителів земної кулі. На щастя, Україна має високий потенціал цього необхідного ресурсу, на відміну від деяких країн. Проте використати правильно все ж не вдається. Чиста питна вода стає рідкісною копалиною. Відкрити на кухні кран, піти до найближчого кювету чи купити у магазині – кожен вибирає для себе.

У 2013 році журналісти ТСН каналу  “1+1” провели розслідування щодо якості питної води з–під крану, порівняли її з кюветною та відправили зразки до відповідних інстанцій. Інститут хімії води за результатами перевірки повідомив, що трубопровідна вода не придатна для пиття. Як випливає з висновків, вживання рідини з кранів провокує карієс, втрату зубів, волосся, гастрит і навіть онкозахворювання. Провідний інженер сектору мікробіології Зоя Ломачевська навпаки впевнена у тому, що виробники бутильованої води навмисно створюють антирекламу річкової. За її словами, для того, щоб хлор випарувався, достатньо просто прокип’ятити воду. У кюветної ж води термін придатності становить близько 12 годин після її видобутку. Після цього у ній починають розвиватися шкідливі мікроорганізми.

Пити чи не пити? Дослідження питної води
Пити чи не пити? Дослідження питної води

Офіційно заміна труб на деяких ділянках київської водопровідної системи здійснювалась у 1972 році. А реставраційні роботи проводились ще за радянських часів.
У 2009 р. на сайті інформаційного агентства УНІАН було опубліковано матеріал, у якому йшлося про те, що 26% водопровідних мереж столиці – непридатні для експлуатації, а 21% – в аварійному стані та потребують термінової заміни. Також зазначено, що в експлуатації збереглися «раритети» каналізаційних мереж 1917 року. Аварійні колектори 1950-1980 років підтверджують, що Київський водопровід – музей раритетних, ВИЧЕРПАНИХ У СПОСОБАХ ТА ЗАСОБАХ ВИКОРИСТАННЯ труб.

Інженер–хімік першої категорії Корабльова Наталія Іванівна вже багато років працює у Центральній лабораторії. Вона зауважує, що лужність води визначає наявність у ній необхідних організмові солей. Артезіанська істотно відстає від річкової за цим показником. Кюветна та водопровідна вода суттєво відрізняється до моменту очищення. Можна припустити, що після процедур очищення така вода взагалі не нестиме у своєму складі нічого поживного. На сьогоднішній день у Києві функціонують 34 кювети із 186. Майже всі вони не постачають воду належної якості. Причина – застарілі труби та фільтри. Наталія Іванівна розповідає, як саме рідина потрапляє зі свердловини до крану. Справа в тому, що вода проходить довгий шлях по трубах, потім затримується у спеціальному резервуарі, з якого потрапляє у пляшки. Тобто вона перебуває у підземній посудині до того часу, поки не вичерпається. Для знезараження застояної води у резервуарі застосовують хлорування.

Український інститут екології людини провів аналіз води, яка розповсюджується у пластикових пляшках підприємствами. За даними, які вказує виробник на етикетці, споживач не може зробити правильний вибір на користь дійсно якісного товару (це стосується і вітчизняного, й імпортного виробника). До бутильованої води вищої категорії якості можна віднести такі торгові марки, як «Прозора» і «Старий Миргород». До питної води першої категорії (столова вода) – «Ордана», «Evian», «Bonaqua», «Трускавецька», «Моршинська», «Vittal», «Добра вода», «Куяльник Сімейна».

Пити чи не пити? Дослідження питної води
Пити чи не пити? Дослідження питної води

Воду першої категорії одержують після процесу глибокої доочистки рідини з-під крану. Вона, звичайно, значно краща за водопровідну, але все ж виробникам не вдається остаточно позбутися побічних продуктів хлорування. Також до першої категорії відносять воду з поверхневих джерел. Вища категорія визначається чистими підземними водами, які найбільш захищені від можливих забруднень та несуть у своєму складі корисні мікроелементи.

Дуже важливо звертати увагу на державні стандарти при покупці, або замовленні бутильованої води, які мають бути зазначені на сайті виробника. Більшість з них вже давно відмінені, але все ще фігурують у документах, як посилання на законодавчу базу.

“Довготривале використання кулера загрожує забрудненням шкідливими мікроорганізмами. Втамувавши спрагу такою водичкою з ураженого бактеріями бутеля, ми ризикуємо підчепити сальмонельоз, або серйозне захворювання кишківника. У кращому випадку це загрожує розладом шлунка. І, погодьтеся, опинившись в лікарні, навряд чи станемо нарікати на кулер з водою. Адже ми впевнені, що у балонах вода куди чистіша, ніж з-під крану”, – попереджає про небезпеку води з доставкою Наталія Цимбалиста, гігієніст Державного науково–дослідного інституту «Проблем гігієни харчування».

Таким чином, одним із найоптимальніших способів вирішення складної дилеми – це купівля хорошого фільтру для води.