Телебачення – вікно у великий світ?

Плюси і мінуси телебачення

Чи справді сучасне телебачення відкриває нам вікно у великий світ, а не закриває його навпаки? Та як телевізор впливає на людську підсвідомість?



На сьогодні телеіндустрія є дуже розвиненою галуззю. Дякуючи технологічному прогресові, телевізор є в кожній родині. Кожного вечора ми дивимося новини з усього світу і ділимося ними з оточуючими. Це чи не найголовніший аспект повсякденного життя людини.

Ми, втомлені, приходимо з роботи і одразу ж «збираємося біля синього вікна у всесвіт» – знайома ситуація? За статистичними даними перегляд телепередач займає третину робочого дня – це майже двадцять годин у тиждень, а у вихідні ми можемо зовсім відлетіти у світ телешоу й ігнорувати все і всіх навколо. Тобто ми проводимо велику частину життя у телевізійному просторі. Це призводить до погіршення зору і опорно-рухової системи, низької фізичної активності, серцево-судинних захворювань, і як наслідок – до ожиріння. Також надмірний перегляд телевізора забирає в нас багато часу для спілкування з друзями та знайомими, що призводить до низького соціального статусу. Але ж ми могли б провести ці години з користю. Наприклад, прогулятися на свіжому повітрі, провести добре час у приємній компанії чи просто виділити годину для навчання. За свідченнями науковців, людина, яка постійно дивиться телевізор – малоактивна і лінива, через це вона втрачає можливість для того, щоб бути самостійною. А чи правильно це? Хіба телевізійні шоу можуть замінити справжні людські емоції й почуття?a1c52eba867236161b5734bfe68a081b0a532836_750

Зараз телебачення все частіше демонструє світові негативні новини: скандали і грабежі, катаклізми і катастрофи, трагедії і суперечки. Телебачення передусім робить ставку на людські страхи. Через це приглушується людська раціональність і глядач більше не може тверезо оцінювати ситуацію.

Ще однією темою, яка приковує увагу мільйонів глядачів є висвітлення особистого життя зірок. Наше телебачення, наче квартирка, завішана брудною білизною настільки, що ми не бачимо й промінчика світла. А чи потрібна для нас інформація такого виду? Чи не прожили б ми спокійно не знаючи скандальної таємниці відомої кінозірки? Адже цією інформацією ми тільки засмічуємо наш інформаційний простір.

Також телебачення нав’язує ще один штамп мислення – воно допомагає боротися із труднощами. Ми бачимо людину по телевізору зі ще складнішими проблемами, й починаємо думати, що в нас насправді все добре. Але це не так. Ми просто самовтішаємося за допомогою різних телешоу і закладаємо все це у свою підсвідомість. Зараз перемикаючи канали по телевізору можна все частіше натрапити на різноманітні шоу, які негативно впливають на психіку людини. Наприклад, відома телепередача «Кохана, ми вбиваємо дітей», яку транслюють на телеканалі «СТБ». У ній нам демонструють наскільки невміло батьки виховують своїх дітей. «Сусідські війни», «Хто проти блондинок», «Гламурні штучки та заучки» – ці шоу позбавлені сенсу, вони тільки зомбують людину. А реаліті-шоу на телеканалі «1+1» «Багаті теж плачуть»… Подивившись таку програму, де головних героїв не цікавить нічого, окрім грошей, брендових речей та дорогих автомобілів, ми вирішуємо що живемо якось неправильно.

Звичайно, по телевізору транслюють програми, які дійсно розширюють кругозір глядача, доносять до нього цікаву та корисну інформацію. Наприклад, програма «Галілео», у якій нам розповідають про те, як існує світ, розповідають про природу, походження різних речей, приклади функціонування різних предметів та специфіку окремих професій. «Чудо Люди» – це програма про яскравих, веселих, дивних, а також сильних духом людей, які живуть не так, як усі. Телепередача «Правила життя», в якій описуються складні життєві ситуації й досвідчені психологи допомагають їх вирішенню.

Зважаючи на велику кількість інформації, яку отримуємо звідусіль, ми повинні вміти поєднувати реальне і телевізійне життя – це як постійно промивати від бруду наше вікно, аби побачити світ таким, яким він є. Саме тоді, коли ми навчимося фільтрувати інформацію, яку отримуємо з теленовин, ми станемо самодостатніми людьми.

Автор: Валерія Тімергаліна