В житті, мабуть, найважче – відпускати

В житті, мабуть, найважче - відпускати
В житті, мабуть, найважче - відпускати

Мабуть в житті найважче – відпускати,
Залишити і рушити в дорогу,
Закрити серце за сталеві ґрати,
І приховати у душі тривогу.

Змиритися, що вже-таки кінець,
Згасити ще палаючу надію.
Так гаснуть, мабуть, тисячі сердець,
Втрачаючи свою єдину мрію.

Втоптати в землю ще живу любов
Заради іншої, ще рідної (?) людини.
Свою шукати серед молитов,
Щоб вибачитись за чужі провини.

Усе мине, ще не було речей,
Які б з роками не пішли у вічність.
Час все стирає: спогади й людей,
Час все забере в свою хаотичність.

Ти почекай, твоя настане мить,
Щоб щастя світле у руках тримати.
Ти не дивися, що воно болить,
В житті, мабуть, найважче – відпускати !



Автор: Оксана Полюхович

В житті, мабуть, найважче - відпускати
В житті, мабуть, найважче – відпускати
  • Guest

    +++++