Вибори вже на порозі

Вибори вже на порозі
Вибори вже на порозі

Оголошення різні, реклами,
Гучні лозунги на плакатах,
Ті, хто нас грабував роками,
Завтра підуть у депутати.

Наживались вони на крові,
Їх кишені смертями забиті,
Що ж ми, люди, такі безголові
В цьому дивному-дивному світі?



Голос свій продаємо за гроші,
Потім скаржимося на владу,
Чи ви думали, що хороші,
Ті, що здатні хоч раз на зраду?

Що вони схаменулись милі,
Чи на люд стало не байдуже?
Вони зміняться лиш в могилі,
Зрозумій це нарешті, друже.

Їм начхати на долю народу,
Їм важлива лише нажива,
І при кожній можливій нагоді,
Оживає нутро їх зрадливе.

У панів в голові не солдати,
Не зима, що вже на порозі,
Не заплакана хвора мати,
Що без сина жити не в змозі.

Не бійці, що босі й голодні,
Не донька, що батька чекає,
Він помер від кулі сьогодні,
А вона, маленька, не знає.

Так, не знає і знати не хоче,
Бо не вірить, що це можливо,
Бо блакитні дитячі очі
До кінця будуть вірити в диво.

А вони обіцяли радість,
Та не стримали слово, знову,
І я, дивлячись на реальність,
Вже не вірю жодному слову.

Наш талан лиш у наших руках,
Ми – творці власного щастя,
Тому завжди тримай у думках,
Тих, хто над нами хоч раз знущався.

-NNvs3kpl-I

Ксенія Леміш