Я є така…

Хочу побажати, щоб кожен залишався тим, ким він є і не важливо, що говорять за спиною. Люди як говорили, так і будуть говорити.




Я є така… не змІнюся ніколи…
покрашена блондинка… ну і що?
Мені подобається запах матіоли,
я є така… й не змІнюсь ні за що!

Я є різкА й, можливо, трохи вперта,
ще кажете, що інколи буваю зла…
Я за близьких людей готова просто вмерти,
вже іншою не стану… я така!

Для когось добра, а комусь – кохана,
а ще для когось мила й ніжна мрія…
Комусь попЕрек горла й в серці рана,
а ще для когось – незгасаюча надія.

Комусь я – друг, хай навіть до пори…
Ціную кожну мить проведену із ними.
І згадаю, як каву всі пилИ,
як за короткий час ставали ми близькими.

А хтось з усіх моЇх спіткань радіє!
А хтось допомагає підносИтись ввись.
Хтось за спиною шепчеться, бо в очі не посміє
і згадує гріхи, які робила ще колись…

Та зрозумійте, що не вам мене судити
і пробачати за моЮ брехню…
Я є така… такою буду жити…
не вас боюсь, а лиш найвищого Суддю!

Я люблю музику й коктелі з алкоголем,
а можу від нудьги ще закурити….
ну як з нудьги, усе пов’язано із болем…
ще можу хлопцям голови дурити…

Я люблю веселитись так, щоб їхав дах.
Але не люблю як мене чужа рука,
торкається… хай навіть і у снах…
Повірте, я не змінюсь…я така!

Можливо горда, деколи нудна,
а деколи – смішна до божевілля.
Я не підстроююсь під вас, вродилася така,
а ви рахуйте дальше всі мої падіння.

Автор: Рокса Георг