Після завершення княжої епохи в історії нашої країни почалась нова, важка, але велична доба – козацька. Її тривалість лише три сторіччя (XV ст. – XVIII ст.), однак цей період сповнений бурхливих подій. Найяскравіші з них це: численні козацькі повстання, Національно-визвольна війна та заснування славної Гетьманщини. Час її існування – це не лише битви за свободу, а й потужний розвиток культури. Козаки зробили великий внесок в нашу спадщину, збагативши її чималою кількістю історичних пам’яток та безцінними витворами мистецтва.
Підготовлено за підтримки онлайн-школи BukiSchool: https://bukischool.com.ua/tutors/istoriya-ukrayiny
Основні етапи історії козацької держави (поч. XVII – сер. XVIII ст.)
Гетьманщина – напівофіційна назва Війська Запорозького, або Української козацької держави. Її недовге існування змогло відновити національну свідомість українців та згуртувати їх навколо ідеї здобуття своєї незалежності. Історію козацької держави можна поділити на декілька основних етапів:
- Національно-визвольна війна (1648-1657). Повстання, розпочате в 1648р. Богданом Хмельницьким, призвело до відновлення української державності та утворення Гетьманщини.
- Доба Руїни (1660х – 1980х). Занепад Гетьманщини, спричинений занадто частими змінами гетьманів та їх ворожнечею між собою.
- Правління Івана Мазепи (1687-1709). На початку правління розвиток економіки та культури поклав кінець занепаду. Проте невдалий союз зі шведами та програш Полтавської битви призвели до поступового втрачання автономії Гетьманщини.
- Глухівський період (1708-1784). Період, коли місто Глухів стало політичним центром Гетьманщини. Характеризується здобутками в культурі та освіті, незважаючи на послаблення самостійності в державі.
- Ліквідація козацтва. В 1775 відбулась ліквідація Запорозької Січі. У 1783 році знищено козацтво як стан та запроваджене кріпосне право, а в 1796 на території Гетьманщини створено Малоросійську губернію.
Формування козацької держави
Українська козацька держава була сформована внаслідок Національно-Визвольної війни 1648-1649 рр. під проводом Богдана Хмельницького. Її ще називають «польсько-козацькою війною». Основні події, що сприяли формуванню Гетьманщини:
- 22 січня 1648р. – Оволодіння Січчю. Початок Національно-визвольної війни.
- Лютий-березень 1648 р. – Бахчисарайська угода.
- Травень-вересень 1648р. – Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Перемога козаків.
- Вересень-жовтень 1648р. – Облога Львова та Замостя.
- 5-6 серпня 1649р. – Зборівська битва.
- 8 серпня 1649р. – Зборівський договір. Утворення Української держави.
Соціально-економічна та політична ситуація Гетьманщини
Богдан Хмельницький створив Українську козацьку державу і зміцнив її становище. Вища влада належала гетьману та старшині, яких обирала козацька рада. Містами та селами керували отамани. Хмельницький вів розуміну політику, чим забезпечував незалежність Гетьманщини.
Після смерті гетьмана прийшов до влади його син Юрій і розпочалась доба Руїни. На відміну від батька він не мав керівних здібностей, тому відмовився від гетьманства. В цей час серед козаків відбувся розкол на промосковську, пропольську та протурецьку політику. Розпочалася доба Руїни і соціально-економічне та політичне становище ставало гіршим з кожним новим гетьманом.
- Іван Виговський. Хоча був досвідченим державним діячем, все ж припустився помилок, внаслідок яких спалахнула громадянська війна. Підписання гетьманом Гадяцького договору не сподобалось більшості населення, через що Виговський втратив владу.
- Юрій Хмельницький. Двічі приходив до влади. З допомогою татар та турків намагався об’єднати правий та лівий берег. Після підписання Слободищенського трактату не зміг владнати наслідки і постригся в ченці.
- Павло Тетеря. Прихильник союзу з Річчю Посполитою. Зрікся булави після невдалого походу на Лівобережжя.
- Іван Брюховецький. Вів промосковську політику, підписав Московські статті, які сильно обмежували суверенітет Гетьманщини. Страчений козаками П. Дорошенка.
- Петро Дорошенко. Намагався об’єднати українські землі та посилив армію. Його прозвали “Сонцем Руїни”.
- Дем’ян Многогрішний. Пішов на співпрацю з Москвою. Згодом його було заарештовано та вислано до Сибіру.
- Іван Самойлович. Підписав Конотопські статті з Москвою, обмежив автономію Гетьманщини. В Переяславі був проголошений Гетьманом всієї України.
Козацькі битви
Весь період існування Української козацької держави сповнений кровавих битв, воєнних конфліктів, бунтів та повстань. У козаків були свої унікальні тактики бою, спеціальні пристосування та строгий бойовий порядок. Під час бою піхота могла застосовувати галас та змішуватись з військом ворогів, дезорієнтуючи його, чи використовувати техніку шикування в три шеренги. Під час наступів та облог вони використовували табір “ рухома фортеця”. В боях козаки нищили ворогів не лише силою, а й розумом та хитрістю.
Значення української козацької держави
Українська козацька держава зробила значний внесок у розвиток культури. В XVIII сторіччі розквітло мистецтво і література. Козаки не забували і про важливість освіти, будували навчальні заклади (Києво-Могилянська академія, козацькі школи). По завершенню козацької епохи козацтво продовжувало з’являтись в літературі, театрі, живопису та інших видах мистецтва, формуючи національну свідомість та надихаючи наступні покоління відстоювати незалежність своєї держави. Сучасність має врахувати помилки минулого, а для цього потрібно берегти історичну пам’ять.