Львів

 Як би не ти , натхнення я шукать не сміла,



А тихо йшла перебираючи ходу.

Осіннє місто — це прекрасна нива.

Скажи, як не закохатись в цю красу!

Оці будинки, площі і трамваї

В цей хаотичний рух життя.

Поезія – це велика сила!

І я старатимусь, пронести її з собою все життя.

Вдивлятимусь я завжди в твої очі,

Блукатиму лабіринтами твоїх незнаних мною днів

Я житиму тобою!

Так як ти живеш зі мною

У сонячні і не сприятливі погодні дні.

Як ще багато, хотілось розказати,

Та важко описати цей наплив думок.

У тебе дуже легко закохатись

В твою манеру,

І сотень тисяч, міліон думок.

Думки проте, що вірю, знаю точно…

Я не забуду цих прекрасних днів!

Давай я житиму тобою, як наяву так і в глибокі сні!

17.09.2014

 1111