Ніж Santoku https://grandway.ua/catalog/
Але що в нього с практичною користю? Чи потрібен цей ніж саме вам? Корисна це річ, чи чергова марна штуковина, завезена китайцями? І якщо корисна, то для чого?
У цій статті ми чесно розповімо вам усе про японські ножі сантоку (santoku). Без рекламної брехні. Лише правду. Потім ми розповімо різні способи використання цього насправді універсального японського ножа на сучасній українській кухні.
А ви вже самі вирішите, варто вам витрачати на цю річ ваші гроші, чи ні.
Що значить назва «сантоку»?
Звісно, кожну річ, яку хочуть продати, мають назвати якось красиво та привабливо. «Сантоку» – це дійсно свого роду маркетингова назва. Але треба розуміти, де і коли цю назву було придумано. А придумали її у Японії вже мало не сто років тому. У японців свої думки та звичаї щодо вдалих маркетингових ідей.
Ніж сантоку (三徳包丁, santoku-bōchō?), це – японський кухарський ніж загального призначення. Термін сантоку буквально означає «три хороші речі» або «три чесноти». Як із багатьма речами та висловлюваннями у Японії, конкретних пояснень значення цього висловлювання може бути більше одного.
Так, кажуть, що ця назва походить від здатності ножа подрібнювати, різати або рубати їжу. Назва сантоку в японській мові також позначає три основні чесноти буддизму: мудрість, зречення та розсудливість. А ще кажуть, що ця назва означає здібність вдало та точно нарізати овочі, рибу та м’ясні продукти.
Чому сталося так, що у назві ми не бачимо ніякої конкретики? І тут відповідей буде більше однієї.
По-перше, японська мова дійсно багата на значення та синоніми. Багато змісту у ній скривається за грою словами. Слово, яке сказали іншим тоном, може означати щось зовсім інше. Ще більше неоднозначності може бути пов’язано з ієрогліфами, які часто містять у собі більше ніж здається з першого погляду. Значний вплив буддизму робить все ще більш неоднозначним та загадковим. Але для японської культури це – норма. Якщо ви – освічений японець, та знаходитесь у контексті, для вас у цьому немає нічого складного.
По-друге, ми маємо дуже багато поганих перекладів з японської. Дуже поганих. Хтось взяв та переклав слова, не замислюючись над тим самим контекстом. Та вибрав при цьому не самий правильний варіант перекладу. Та ще й переводив він з японського на англійський. А потім прийшов хтось, та не дуже вдало переклав на українську не дуже вдалий переклад на англійську. Ну й вийшло, що вийшло.
Насправді це – звичайнісінька річ. Ми самі не знаємо, скільки всього на світі нам відомо з таких от «перекладів».
Ну й по-третє, «три чесноти» – це просто красиво. Як ми казали, красиве простіше продати. Якщо ж нам знадобився чисто утілітарний та точний переклад, можна було б сказати, що сантоку це – «трьохфункціональний ніж». Але звучить це якось не дуже. Тому, краще скажемо, що «сантоку» означає «багатофункціональний» чи «універсальний кухарський ніж». Не дуже красиво, але вже більш зрозуміло. У тому числі більш зрозуміло, що саме попало нам в руки. Бо з цими японськими «чеснотами» в наш час невідомо що робити.
Як і чому з’явився ніж сантоку?
Santoku – чудовий кухонний ніж, який уже увійшов у історію. Перші ножі сантоку були виготовлені за допомогою традиційних технік кування, які були успадковані від традиційних ковалів, майстрів мечів, які виготовляли славнозвісні японські ножі, кинджали та навіть катани. Зараз ці ножі виробляють також із таких сучасних матеріалів, як якісна нержавіюча сталь чи кераміка.
До того, як ніж сантоку став відомий у Японії, усі японці використовували різні ножі для кожного інгредієнту. Для нарізання м’яса використовували ніж гюто. Для нарізання овочів використовували ніж накірі. Для нарізання риби використовували ніж деба. І так далі багато чого такого іншого. До того ж, у різних місцевостях існували різні варіанти цих ножів.
Бо Японія, то насправді дуже велика та різноманітна країна. Ви тільки подумайте – там цілих 6800 островів! Розкидані на площі у 377 тисяч квадратних кілометрів! Цілий всесвіт посеред океану. Кожен з островів архіпелагу, населений людьми, розвивався дещо відокремлено від інших. Тому і варіантів народної кухні (та кухонних приладів) у Японії насправді дуже багато.
Але з часом та розвитком транспорту та торгівлі, централізацією влади, вся ця безліч островів все більше об’єднувалися. До того ж, європейська та американська культури все більше проникали у японське суспільство.
Вважається, що ножі Santoku вперше з’явилися наприкінці 40-х років 20-го століття, після Другої Світової війни, як домашня кухарська альтернатива традиційному японському ножу для овочів, який називається «накірі». Він мусив один замінити декілька різних ножів, бо в себе вдома чи у маленькому фастфуді тримати цілу колекцію ріжучого інструменту не так вже й зручно. В результаті, зберігаючи висоту клинка накірі та його пряму ріжучу кромку, ножі дещо змінили свою форму, та отримали вістря типу «шипфут» чи «ворнкліфф», характерні для деяких європейських ножів.
З чим пов’язана така цікава метаморфоза? Тут є деяка фігура замовчання, але нам все здається досить очевидним. Наприкінці сорокових років двадцятого століття у Японії з’явилися та досить довго там пробули американські окупаційні війська. Дуже багато людей іншої культури опинилося у досить до того замкненому світі японського суспільства. Вони принесли з собою багато чого нового. У тому числі і звичаї своєї кухні. Багато чого американці винесли з Японії і для себе. Так, той самий сантоку світу відкрили саме вони. Сталося це значно пізніше. Але переможне поширення цього цікавого кухарського ножа європейськими та американськими кухнями не припиняється й досі.
Чому сучасний сантоку – справжній громадянин світу?
Коли ви бачите сучасний ніж сантоку, перед вами знаходиться досить вдалий та функціональний гибрид японського накірі та європейського кухарського шеф-ножа, який, до того ж, може бути зроблений з німецької нержавіючої сталі на заводі у Китаї. На замовлення української компанії.
Що й казати, цей світ стає все тіснішим. І це дуже цікаво спостерігати.
Джерело – https://grandway.ua/catalog/