14 січня – Василія Великого і Старий Новий рік

14 січня в Україні потрійне свято. Християни східного обряду святкують Василія Великого, Обрізання Господнє і перший день нового року за старим стилем.

14 січня – Василя

Василій Великий – архієпископ Кесарії Кападокійської, вселенський вчитель Церкви (IV cтоліття нашої ери). 14 січня вшановують його пам’ять. Церковні джерела характеризують Василія Великого як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя. Саме йому належить вислів: “Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі”.

Також Василя Великого вважали покровителем землеробства, і саме тому цього дня основним обрядом було засівання осель збіжжям. Перший посівальник на Новий Рік, зазвичай, приносить до хати щастя. Вважається, що дівчата щастя не приносять, тому й посівати їм не годиться.

Святитель Василь Великий, поряд із святителем Миколаєм Чудотворцем, здавна користувався особливим шануванням у середовищі східнослов’янського  віруючого люду. 

Частина мощей святого Василя й до сьогодні перебуває в Почаєвській Лаврі. Василій Великий стяжав у Господа дар провидіння й чудотворінь. Відомо багато випадків чудесних зцілень, здійснених святителем Василем Великим. Сила молитов святого Василя була настільки велика, що він міг просити у Господа прощення грішнику, що зрікся Христа, змусивши його щиро покаятися.

Василій Великий народився близько 330 року в Кесарії Кападокійській і походив з відомого роду, що славився як знатністю і багатством, так і прихильністю до християнства. Василь отримав прекрасну освіту в Кесарії і Константинополі, а також у найважливішому центрі вченості імперії – знаменитій Академії в Афінах, де здружився з Григорієм Назіанзином.

Деякий час він допомагав єпископу Євсевію в керівництві кафедрою в сані пресвітера, але пристрасть до усамітненого життя перемогла і Василій віддаляється у свій маєток. Лише прихід до влади імператора Валента, який підтримує аріан, змусив його повернутися в Кесарію. По смерті Євсевія в 370 році, Василій став єпископом і прославився ревною боротьбою з аріанством.

До торжества православ’я на Другому Вселенському Соборі святитель Василій Кесарійський не дожив, помер 1 січня 379 року.

За євангельским вченням, у цей день Христові зробили обрізання, а тому намагалися нічого не різати.