fbpx

“І нічого собі не вигадуй”, – вірш, який надихає жити та любити

"І нічого собі не вигадуй", - вірш, який надихає жити та любити
"І нічого собі не вигадуй", - вірш, який надихає жити та любити

І нічого собі не вигадуй,
Не шкодуй за прожитим вже днем.
Неприємне минуле не згадуй,
Хоч пече воно в серці вогнем.

Коли зможеш його відпустити,
Не лишивши і сліду в душі,
Заодно і собі все простити…
Ти зупиниш рясних сліз дощі.

Просто знай, що не все так погано
І журбу із душі проганяй.
Це життя тобі Господом дано,
Насоджуйся ним, не страждай!

Після зливи і сонце всміхнеться,
А ти просто у щастя повір!
Все відляже з душі і минеться,
Шлях свій Богу в молитві довір.

Буде все, як написано долі,
А від неї таки не втекти,
Щоб звільнитись від болю в неволі —
Маєш в себе повірити ти!

Добра думка і віра — це сила!
Подолаєш із ними усе.
Бо тоді лиш людина щаслива,
Коли світло у собі несе!

© Катріна Рябой