Запальні захворювання суглобів є значною медико-соціальною проблемою, що суттєво впливає на якість життя пацієнтів та призводить до тимчасової або постійної втрати працездатності.
Запальні захворювання суглобів
Запальні захворювання суглобів, також відомі як артрити, є групою захворювань, які характеризуються запаленням одного або більше суглобів. Вони можуть спричиняти біль, набряк, скутість і обмеження рухливості. Деякі з найпоширеніших запальних захворювань суглобів це:
- ревматоїдний артрит — хронічне аутоімунне захворювання, що характеризується симетричним поліартритом з переважним ураженням дрібних суглобів кистей і стоп. Патогенез включає активацію Т-лімфоцитів, продукцію аутоантитіл та прозапальних цитокінів, що призводить до синовіту та деструкції суглобового хряща;
- остеоартрит — дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, що супроводжується деградацією суглобового хряща, змінами субхондральної кістки та запаленням синовіальної оболонки. Найчастіше уражуються колінні, кульшові суглоби та хребет;
- подагра — метаболічне захворювання, що характеризується відкладанням кристалів уратів у тканинах суглобів та навколосуглобових структурах. Типовим є гострий моноартрит першого плеснофалангового суглоба;
- псоріатичний артрит — запальне захворювання суглобів, асоційоване з псоріазом. Характеризується асиметричним олігоартритом, ентезитами та дактилітом;
- анкілозуючий спондиліт — хронічне запальне захворювання, що переважно уражує осьовий скелет (крижово-клубові зчленування та хребет) і може призводити до анкілозу уражених структур;
- інфекційний (септичний) артрит — це запалення суглобів, викликане інфекцією бактеріями, вірусами або грибами.
Сучасні підходи до лікування
Тактика лікування запальних захворювань суглобів базується на комплексному застосуванні різних груп препаратів з урахуванням патогенезу захворювання, його активності та індивідуальних особливостей пацієнта. Основні групи препаратів:
- нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — є основою симптоматичної терапії запальних захворювань суглобів. Вони пригнічують синтез простагландинів шляхом інгібування циклооксигенази (ЦОГ) — диклофенак, ібупрофен, мелоксикам, целекоксиб;
- базисні протизапальні препарати (БПЗП) — застосовуються для лікування ревматоїдного артриту та інших системних запальних захворювань суглобів з метою модифікації перебігу захворювання — метотрексат, сульфасалазин;
- глюкокортикоїди — потужні протизапальні препарати, що застосовуються при гострих станах або як тимчасова лікувальна стратегія, що використовується для полегшення симптомів захворювання до початку дії основної терапії, зокрема БПЗП. Можуть застосовуватися системно або локально (внутрішньосуглобові ін’єкції);
- біологічні препарати — високоспецифічні препарати, спрямовані на конкретні компоненти імунної системи, що беруть участь у патогенезі запальних захворювань суглобів, — адалімумаб, тоцилізумаб, упадацитиніб;
- допоміжні препарати — хондроїтин сульфат, глюкозамін, гіалуронова кислота (для внутрішньосуглобового введення), алопуринол та ін.
Диклофенак при запальних захворюваннях суглобів
Диклофенак є одним з найбільш широко застосовуваних НПЗП у лікуванні запальних захворювань суглобів. Диклофенак пригнічує активність ферментів ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що призводить до зниження синтезу простагландинів — медіаторів запалення, болю та лихоманки. Завдяки цьому препарат чинить протизапальну, анальгезивну та жарознижувальну дію.
Від чого диклофенак? Згідно з інструкцією, препарат призначається при різноманітних запальних і дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату (ревматоїдний артрит, остеоартрит, анкілозуючий спондиліт, подагра та ін.). Він також ефективний при больових синдромах різного походження. Основна мета застосування диклофенаку — зменшення вираженості болю, запалення та покращення функції уражених органів.
Диклофенак лікує чи знеболює? Препарат не лікує безпосередньо причину захворювання і не зупиняє його прогресування. Це засіб симптоматичного лікування, який часто застосовується в комплексі з іншими препаратами для досягнення кращого терапевтичного ефекту при хронічних захворюваннях суглобів. Хоча диклофенак не чинить прямої лікувальної дії, зменшуючи вираженість запалення і біль, він опосередковано підтримує процес лікування та допомагає пацієнтам краще переносити захворюванняння.