Впродовж кількох останніх років українці все частіше купують набулайзери, адже популярність інгаляцій в країні стрімко зросла. Що лише батьки не придумають, аби їхні діти одужали швидше – заливають у пристрої газовані напої, дезинфікуючі розчини і часто роблять усі ці “маніпуляції” не порадившись із лікарем.
Лікарі зазначають, що справді, інгаляції є ефективним способом лікування деяких респіраторних захворювань. Вони допомагають розріджувати мокроту, полегшують кашель і усувають закладеність носа. Однак, не усі знають, чи можна використовувати інгалятор, якщо є температура та при яких захворюваннях його використання взагалі має сенс.
Про це пише “РБК-України” з посиланням на сімейного лікаря Марти Більчак та доцента кафедри інфекційних хвороб з Національної медичної академії післядипломної освіти імені Шупика Юрія Сухова.
Що лікують інгаляціями
Сімейний лікар Марта Більча розповіла, що інгаляція – це спосіб доставляння лікарських засобів у дихальні шляхи. Втім, лікувати цією процедурою можна не усі проблеми.
“Показів до застосування інгаляцій всього декілька: стенозуючий ларингіт/ларинготрахеїт, обструктивний бронхіт, бронхіальна астма і муковісцидоз. Інгаляціями не лікується нежить, простуда, біль у горлі тощо”, – наголосила вона.
Чи можна робити інгаляцію при температурі
“Необхідність інгаляцій визначає тільки лікар після особистого огляду та встановлення діагнозу”, – зазначила Більчак.
Якщо ж спеціаліст встановив один з вищеперерахованих діагнозів і призначив інгаляційне лікування, то, заявила експерт, “процедуру можна робити і при підвищеній температурі, і коли дитина спить”.
Доцент Сухов також вважає, що “підвищення температури тіла не є протипоказом для використання інгаляційного шляху введення лікарських препаратів”. Втім, він зазначив, що на необхідність та доцільність процедури впливають чимало інших факторів.
Існує багато моментів, які варто врахувати та заздалегідь обговорити з лікарем, серед них:
- етіологія (“природа”) збудника – віруси, бактерії, гриби та інше
- стадія розвитку патологічного процесу
- наявність супутньої патології та ускладнень респіраторного захворювання
- індивідуальні особливості пацієнта
- можливість взаємодії різних лікарських препаратів, у тому числі інгаляційних та парентеральних або для внутрішнього застосування.
Сухов наголосив на тому, що під час проведення інгаляцій пацієнтам слід не забувати, що у приміщенні може збільшуватися концентрація бактерій-збудників хвороб. Саме тому важливо дбати про чистоту повітря.
При цьому слід з обережністю використовувати зволожувачі та так звані очисники, адже вони можуть лише збільшити концентрацію вірусів. Якщо ж ви робите кисневу терапію, зазначив Сухов, інгаляції проводити не потрібно.
Коли інгаляції не потрібні:
- профілактично (вони не можуть попередити та захистити від виникнення захворювання);
- при “жорсткому” диханні (такого діагнозу взагалі не існує);
- тривалому кашлі; червоному горлі;
- ГРВІ (інгаляції призведуть лише до надлишкової мокроти в легенях);
- при вологому кашлі і відходженні великої кількості мокроти;
- при нежитю;
- легеневих, носових кровотечах;
- алергії на компоненти ліків для інгаляції.
Не можна проводити інгаляції з:
- трав’яними відварами – вони нестерильні, ризик алергії;
- ефірними оліями, олійними розчинами – може призвести до ларингоспазму чи спазму бронхів;
- мінеральними водами типу “Боржомі” – нестерильні, може статися бактеріальне запалення; муколітиками (лазолван, амбробене тощо);
- іншими фуфломіцинами з недоведеною ефективністю (типу декасану).
“Будьте обізнані і свідомі! Не шкодьте собі!” – резюмувала медик.