Чесно скажу, спочатку це був просто експеримент. Я з’їла авокадо і подумала: а що буде, якщо спробувати посадити кісточку? Без особливих очікувань просто поклала її в землю.
Через деякий час сталося найцікавіше — кісточка тріснула і почало з’являтися маленьке зелене стебло. Так у мене вдома почало рости власне деревце авокадо.
Хочу поділитися, як я це робила.
З чого все починається
Потрібна лише кісточка від стиглого авокадо. Її потрібно добре помити від залишків м’якоті. Кожна така кісточка унікальна, тому дерево, яке виросте, може трохи відрізнятися від того авокадо, яке ви купили.
Як я посадила кісточку
Я взяла невеликий горщик приблизно на 1 літр і наповнила його пухкою землею для кімнатних рослин.
Далі зробила так:
- поклала кісточку ширшою стороною вниз
- не закопувала її повністю
- приблизно третина кісточки залишилась над землею
Після цього просто полила ґрунт.
Що відбувається далі
Перші кілька тижнів може здаватися, що нічого не змінюється. Але насправді під землею формується коренева система. З часом кісточка починає тріскатися і з’являється перший зелений паросток. У цей момент стає дуже цікаво спостерігати за ростом рослини.
Догляд за маленьким деревцем
Щоб авокадо добре росло, я дотримуюсь кількох простих правил:
1. Світло.
Рослина любить світло, тому я ставлю її на світле підвіконня.
2. Полив.
Поливаю приблизно раз на кілька днів, щоб земля була трохи вологою.
3. Підживлення.
Раз на пару місяців додаю трохи універсального добрива.
4. Формування.
Коли рослина стає вищою, можна прищипнути верхівку — тоді з’являються нові гілочки.
Чи можуть з’явитися плоди
Якщо вирощувати авокадо з кісточки, плоди можуть з’явитися лише через 10–12 років, і вони можуть відрізнятися від магазинних. Тому фермери часто використовують щеплення — вони приєднують гілочку від дорослого дерева до молодого саджанця. У такому випадку плоди можуть з’явитися вже через 3–4 роки.
Чому мені подобається цей спосіб
Навіть якщо дерево не дасть плодів, воно виглядає дуже красиво. Великі зелені листки роблять його гарною декоративною рослиною для дому. А ще це дуже приємне відчуття — бачити, як із маленької кісточки поступово виростає справжня рослина. І тепер я вже точно знаю: інколи те, що ми збираємося викинути, може стати початком чогось зовсім нового.
