Це православне свято має цікаву історію та незвичайні українські традиції.
Щороку наприкінці осені православні віряни святкують Введення в храм Пресвятої Богородиці, що вважається одним із дванадцяти найважливіших свят у церковному році. Ця подія має давню історію в українських традиціях і пов’язана з кількома незвичайними віруваннями. Розповідаємо, коли вона відзначається за новим стилем, які головні звичаї потрібно знати та чого ні в якому разі не можна робити.
Коли відзначається свято Введення в храм Пресвятої Богородиці
Це свято присвячене події з дитинства Діви Марії.
Згідно з Біблією, дівчинка народилася у літньої пари Анни та Йоакима, які втратили надію на потомство. Вони пообіцяли, що якщо у них народиться дитина, то її віддадуть на служіння Богу. Коли Марія досягла 3-річного віку, батьки виконали свою обітницю. Дівчинку привели до Єрусалимського храму, де вона залишилася вивчати Святе Письмо до знайомства та заручин з Йосипом.
Вважається, що Марія потрапила до Єрусалимського храму 21 листопада, і саме цей день став датою святкування в новому календарі. У 2026 році він припадає на суботу. За старим стилем дата, коли Введення в храм Пресвятої Богородиці, змістилася на 13 днів – це 4 грудня.
Звичаї на Введення Богородиці
У церковному календарі це свято не має якихось особливих традицій, окрім богослужіння. Однак із Введенням пов’язані цікаві українські звичаї. Деякі з них мають язичницьке походження.
У народних віруваннях ця подія отримала назву Третя Пречиста. Наші предки говорили, що з цього дня зима остаточно змінює осінь. Люди шукали місце, де вода розходиться на три джерела, пропускали таку рідину через вогонь і пили від хвороб.
Про цей день існувало незвичайне повір’я: хто першим увійде у вхідні двері, таким буде наступний рік. Якщо це буде хвора або літня людина, то в домі пануватимуть хвороби та невдачі. Щоб привернути достаток і здоров’я, в оселю намагалися першим впустити вродливого, молодого й здорового юнака.
Деякі святкові заборони виникли в народі й не мають церковного обґрунтування. Наші предки говорили, що від Введення до Благовіщення (25 березня) не можна копати землю, оскільки вона має відпочивати. Жінки утримувалися від прання, щоб не накликати бурю.
